Припускають, що великий мурований замок у Підгірцях був збудований протягом XVIII століття, правдоподібно, французьким інженером та етнографом Бопланом, автором знаменитої книги про козаків.
Наприкінці XVII століття замок потрапляє до Константина Собєського - молодшого сина короля Яна ІІІ. А на початку XVIII століття палац у Собєських купили магнати Жевуські, серед яких найвідомішим був Вацлав, знаний як Емір Тадж уль-Фахр, герой романтичних повістей і поем.
Наприкінці XVIII століття власником Підгірців став останній з Жевуських, який нічим не гребував, аби збільшити своє багатство. Він навіть займався пошуками скарбів на підвладній йому території Пліснеського городища, по-хижацькі вирубував ліси, визискував селян. У гонитві за наживою він влаштував у замку алхімічну лабораторію, де намагався перетворювати неблагородні метали на золото. Проте золота магнату так і не вдалося добути. З цього часу замок почав підупадати, багато цінних творів мистецтва зникло.
Справжні чорні часи настали для замку по Другій світовій війні. Панування нової комуністичної влади спричинило грабунок і нищення палацу. Художні цінності були значною мірою знищені радянськими солдатами, а те, що залишилось, передали до львівських музеїв. 1956 року в замку сталася велика пожежа і від палацу залишились голі стіни.
Прикро та ганебно, що цей найкращий в Україні королівський замок, совєтська влада прирекла на знищення: спочатку вивезли до Ленінграда дивовижні скульптури, які прикрашають тепер Літній Сад, а згодом відкрили в замку обласний санаторій для хворих на туберкульоз. Величні зали були тоді поділені на невеличкі клітки-палати.
З 1997 року замок передано Львівській галереї мистецтв. Того ж року був створений благодійний фонд відродження Підгорецького палацу, президентом якого був обраний визначний львівський мистецтвознавець, галицький лицар і фактично сучасний покровитель львівських замків Борис Возницький. У фондах галереї мистецтв збереглося багато мистецьких творів з палацу, що можуть повернутися до відновленої споруди, в якій планується розмістити музейно-культурний центр.
Вацлав Жевуський зібрав у замку велику колекцію цінних картин, книг, зброї, меблів. Переніс сюди також усе найцінніше з Олеського замку. Перед замком завжди стояла парадна військова варта, декілька гармат. У палаці відбувались гучні забави, що тривали тижнями. Сюди з'їжджалася навколишня шляхта. Феєрверки, військові паради та гарматні залпи були тут частими. Жевуські влаштовували для численних гостей розваги, організувавши для цього оркестр і театр. Працювала тут і друкарня. Панування Жевуських можна вважати періодом найбільшого розквіту Підгорецького замку.
| 
