Чотириста років тому на місці парку імені Франка були міські лани, але пізніше ця земля перейшла у приватні руки. Наприкінці XVI століття багатий львівський міщанин Ян Шольц-Вольфович заклав тут парк, витративши на його впорядкування 1 600 золотих. Згодом він видав свою доньку заміж за італійця Антоніо Массарі, посла Венеційської республіки у Львові, і парк перейшов до його зятя. Массарі, своєю чергою, впорядкував парк на італійський манер. 

На початку XIX століття новий власник Гехт перепланував парк для розваг львів’ян, від тих часів у нижній частині залишилася дорична ротонда. 1855 року парк знову перейшов у власність міста, таким чином ставши одним із найстаріших муніципальних парків Європи. За його облаштування взявся відомий львівський садівник Бауер. Він переробив парк у пейзажному англійському стилі. Тоді ж, півтори століття тому, вирубали майже всі старі дерева і насадили більшість тих дерев, які ми бачимо сьогодні. Їх є близько п'ятдесяти видів, але переважають дуби, граби, липи і смереки. Є також екзотичні і рідкісні рослини. В кінці головної алеї ви побачите велику чавунну вазу з барельєфами (1838 рік), котрі за вільною інтерпретацією твору знаменитого данського скульптора Торвальдсена зображають «Течію людського життя».